Ми - харків'яни!

Харків вважається містом, де народжуються нові ідеї та традиції, розпочинаються великі справи, місто наукових досягнень та один з найвеличезних центрів Слобіцької культури.

"Мій Харків- мої крила"

27.01,2017 на базі Харківської гімназії №12 пройшло урочисте нагородження переможців Міського творчого конкурсу "Присвята рідному місту", де учениця 10-А класу Голубовська Таїсія отримала Диплом першого ступеню за відео роботу в номінації "Мій Харків- мої крила"

Вітаємо тебе, Таїсія І /Files/images/1_semestr_2016_rk/0-02-04-7ff6f74c608e952fa0fdbdd65588c1e1605a6593a6a550588150c53113a7cf1a_full.jpg

Ми - харків’яни! Наші досягнення і внесов у рідне місто
/Files/images/2016_semestr/кур.png тисни на відео

Харків – батьківщина багатьох знаменитих людей, таких як Дмитро Багалій, Микола Барабашов, Василь Каразін, Григорій Квітка - Основ’яненко, Іда Рубінштейн, Борис Чічібабін, Леонард Гіршман, Валентина Гризодубова, Олексій Бекетов….

Харків - величаве, красиве і рідне наше місто. Прославили видатні і знамениті, прості і звичайні люди.

Гнат Хоткевич /Files/images/2016_semestr/img11.jpg

Зінаїда Євгенівна Серебрякова /Files/images/2016_semestr/images (2).jpg

Народилася 30листопада(12 грудня)1884, сел.Нескучне, Харківська область — 19 вересня1967, Париж)— російська, українська та французька художниця,живописець. Малювала пейзажі, натюрморти, портрети. Зробила також декілька монументальних стінописів.

Клавдія Іванівна Шульженко /Files/images/2016_semestr/шуль.jpg

Народилася 11 (24) березня 1906 року в Харкові в родині бухгалтера Головного управління залізниці Івана Івановича Шульженко. Виконувати народні пісні Клавдія почала з кінця 1920-х років. Навчалася співу у М. Л. Чемезова. У 1923 році вона стає артисткою Харківського театру драми під керівництвом Н. Н. Синельникова. У тому ж 1923 року Клавдія Шульженко дебютувала як співачка, виконавши романс «Зірки на небі» у виставі «Страта». Влітку 1925 року почала працювати в Червонозаводському драматичному театрі Харкова.

Василь Дмитрович Єрмілов /Files/images/2016_semestr/ерм.jpg

Роки життя: 9(21) березня1894, Харків— 6 січня1968, Харків)—український живописець, графік, монументаліст, художник-конструктор, представник українського авангарду. Автор багатьох проектів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам. Працював у промисловій графіці: розробляв і створював ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, заводських і фабричних марок і ін. Займався обробкою шрифтів, створив новий шрифт. Також малював обкладинки для книг («Ладомир»В. Хлебникова.— Харків: 1920 та ін.) І журналів («Колосся»— 1918, №17; «Нове мистецтво»— 1927; «Авангард»- 1928-30-е;«Культура і пропаганда»- 1933). Створив багато станкових робіт— жанр, портрет і особливо пейзаж. Роботи знаходяться в музеях США, Німеччини і Франції; продаються на міжнародних аукціонах— Сотбіс

Іда Рубінштей /Files/images/2016_semestr/ида.jpg

Роки життя: 05.10.1883, м.Харків, померла 20.09.1960, м.Ванс, деп.Приморські Альпи, Франція)— артистка балету. Народилася всім’ї підприємця. У 1892р.(після смерті батька) переїхала зродичами до Санкт-Петербурга, де вчилась у жіночій гімназії; отримала також музичну йт еатральну освіту. Після закінчення навчання виїхала до Франції для продовження студій закторської майстерності; невдовзі (підтиском родичів) повернулася до Петербурга. У 1904р.уперше вийшла на сцену (вистава «Антігона» затрагедією Софокла). У1 908р.дебютувала як балерина— в номері «Танець семи покривал» на музику О.Глазунова. З1909р.жила у Франції; у1910—1911рр.виступала в трупі Російського балету С.Дягилєва в Парижі, де виконувала партії в балетах «Шехерезада» М.Римського-Корсакова, «Єгипетські ночі» А.Аренського. У1928р.створила власну балетну трупу, співробітничала з композиторами К.Дебюссі (балет «Мучеництво святого Себастьяна»), М.Равелем (балети «Болеро», «Вальс»), І.Стравінським (балети «Поцілунок феї», «Персефона»),Ж.Ібером (балет «Мандрівний лицар»), А.Онеггером (ораторія «Жанна д’Арк навогнищі»). У1938р.залишила сцену.

Христина Данилівна Алчевська

Народилась 4(16) квітня1841року у Борзні. Батько— Д.Журавльов—викладач міського училища, мати— дочка герояВійни 1812 року генерала Вуїча, сина молдовського господаря. Освіту здобула самотужки. В часи революційної ситуації 60-х років XIXст.під псевдонімом «Українка» листувалася з О.Герценом, один з її листів надруковано в його часописі «Колокол».

Алчевська Христина Данилівна.png

В1862році заснувалаХарківську жіночу недільну школу. Офіційно її засновано у 1870 році, утримувала цю школу до1919року. В школі викладала з колективом педагогів-сподвижників— безкоштовно працювало понад 100 вчителів,український педагог, організатор народної освіти, дружина Олексія Алчевського, мати Григорія,Івана таХристини Алчевських.

Христя Олексіївна Алчевська /Files/images/2016_semestr/Алчевська_Христина_Олексіївна.jpg

Роки життя 16 березня 1882, Харків— 27 жовтня1931, там же)— українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог. Вона належала до славетної української родини Алчевських, дочкаХристини АлчевськоїтаОлексія Алчевського. Працювала вчителькою гімназії вХаркові.

/Files/images/2016_semestr/Гіршман_Леонард.jpg Леонард Леопольдович Гіршман

Вчений-офтальмолог,лікар,педагог. Почесний громадянин міста Харкова. Л.Л.Гіршман започаткував окулярну оптику в Харкові. Але перш за все він прославився своїм безкористям і відданістю справі лікаря. Він не тільки безкоштовно лікував бідних, але й матеріально допомагав їм.

Борис Чічібабін /Files/images/2016_semestr/чи.jpg

український, радянський, російськомовний поет, лауреат Державної премії СРСР(1990). Більшу частину життя поет прожив уХаркові. Унікальність творчої манери Чичибабіна визначається гармонійним поєднанням істинного демократизму з високою культурою вірша, ясності «змісту»— з витонченістю «форми», яка, однак, ніколи не ускладнює сприйняття його поезій. Афористичність формулювань і проникливий ліризм дозволяють обґрунтовано зводити генезис чичибабінської поетики до двох таких несхожих за манерою класиків російського красного письменства, якНекрасовтаФет.

/Files/images/2016_semestr/гр.jpg Валентина Степанівна Гризодубова

Радянська льотчиця, учасниця рекордного перельоту з Москви на Далекий Схід у 1938році, учасниця німецько-радянської війни, перша жінка, удостоєна звання Героя Радянського Союзу. Герой Соціалістичної Праці. народилася в родині авіаконструктора і винахідника Степана Васильовича Гризодубова, який згодом став першим авіатором міста Харкова. Закінчила Пензенський аероклуб в 1929 році. Займалася планерним спортом, працювала льотчиком-інструктором в Тульській авіаційній школі. У 1934–1935 роках— льотчик агітаційної ескадрильї імені М.Горького на Центральному аеродромі. У Червоній армії з 1936 року.

У 1937 році на літаках УТ-1, УТ-2 і АИР-12 встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту. 24-25 вересня 1938 року як командир екіпажу на літаку АНТ-37 «Родина» разом з льотчицями Поліною Осипенко(другий пілот) і Мариною Расковою(штурман) здійснила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світовий жіночий рекорд дальності польоту (за 26 годин 29 хвилин подолана відстань у 6450 кілометрів). За виконання цього перельоту Валентині Гризодубовій, Поліні Осипенко і Марині Расковій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, першим серед жінок.

Михайло Валентинович Кульчицький /Files/images/2016_semestr/Кульчицький_Михайло_Валентинович.jpg

Український поет. Походить з родини колишнього ротмістра царської армії, котрий теж був літератором. Закінчив десятирічку, працював теслярем, згодом креслярем наХарківському тракторному заводі. Ходив у гурток поетів при Харківському будинку піонерів, де познайомився з Борисом Слуцьким.

Проучився рік уХарківському університеті, переведений на другий курс Літературного інституту ім. Горького, по класуІллі Сельвінського— поїхав на запрошення товариша Бориса Слуцького, тоді ж давав уроки в одній з московських шкіл. Перший його вірш було опублікувано 1935 року в журналі «Піонер». У Москві входив до літературного «Гуртка друзів», також там були Павло Коган, Микола Майоров, Сергій Наровчатов, Давид Самойлов.

З перших днів Другої світової війни в лавах Радянської армії— у московському винищувальному батальйоні; в жовтні батальйон розпустили, повернувся до навчання. З четвертого курсу виїхав до фронтової газети. У грудні 1942 року закінчив кулеметно-мінометне училище і в званні молодшого лейтенанта відбув на фронт. 19 січня 1943 року командир мінометного взводу молодший лейтенант Кульчицький загинув в часі Сталінградської битви— в бою під селом Трембачеве Новопсковського району.

Кiлькiсть переглядiв: 17